FACTORS INFLUENCING THE PROFESSIONAL DEVELOPMENT: OPINIONS OF SCHOOL PRINCIPALS IN GREECE

Abstract

The importance of the present research arises from the value that has been given – at the national, European, and international level – to the work of the teacher and the necessity of his or her professional development but also in the research gap that exists in this field. The aim of the research was to clarify the views of school principals on factors influencing their professional development. A questionnaire was administered through the Google form. The data were analyzed using the SPSS v.25. To reply to the research questions, the non-parametric Kruskal-Wallis and the Pearson coefficient were used to assess the statistical significance of the data. The sample consisted of 100 primary school principals in Greece. The results of the study showed differences in attitudes towards professional development between heads of primary education institutions with different specializations. Participants with a specialization in math and computer sciences more often supported the idea that their professional development depends on their basic studies. Those who specialized in humanities, agreed on a higher level that their professional development depends on their first two years of education experience, participation in introductory training programs, participation in training programs organized by the state and on the school culture, and their transition to another school or position. The participants who followed a science field were more positive about their professional development depending on their participation in European mobility programs, the professional support they get from their colleagues, and the way the school leadership is practiced. There were differences in the understanding of the role of the educational institution in supporting the professional development of teachers depending on the professional experience of the participants: its importance was recognized by teachers who had less than five or more than thirty years of professional experience. It was found that the more positive was the attitude of the participants toward their own professional development, the wider range of needs for further training they expressed. Most often, such needs related to improving professional competence in such areas as classroom management, solving problems with complex student behavior and school discipline, counseling, and assessment of students.

Прискорення темпів наукового, соціально-економічного, технологічного розвитку сучасних суспільств підвищує вимоги до рівня професіоналізму учителів та актуалізує питання їхнього професійного розвитку. Пошуку ефективних шляхів і способів підвищення професійної компетентності педагогів приділяється важливе значення як на національному, так і на європейському та міжнародному рівнях. Розуміння чинників, які впливають на розвиток професійної компетентності педагогів і, зокрема, керівників навчальних закладів, є важливим для розробки та впровадження відповідних програм. Мета дослідження полягала у визначенні чинників, які впливають на професійний розвиток директорів початкових загальноосвітніх шкіл у Греції. Його учасниками стали 100 керівників навчальних закладів з різних регіонів країни, більшість з яких становили особи жіночої статі з дипломом магістра та стажем роботи у сфері освіти від 6 до 11 років. Проведене опитування було спрямоване на визначення залежності між спеціалізацією учасників дослідження на їхнім ставленням до необхідності професійного розвитку, досвідом професійної діяльності та баченням ролі школи у підтримці професійного розвитку учителів, а також ставленням до професійного розвитку та потребами у подальшому навчанні. Обробка кількісних даних здійснювалася з допомогою методів описової та інференційної статистики. Для оцінки статистичної значущості отриманих даних було використано непараметричний тест Краскела-Уолліса та коефіцієнт Пірсона. Статистичні розрахунки здійснювались з використанням пакету програм SPSS v.25. Результати проведеного дослідження засвідчили відмінності у ставленні до професійного розвитку між керівниками закладів початкової освіти з різними спеціалізаціями. Учасники зі спеціалізацією у математичних і комп’ютерних науках частіше підтримували думку про те, що їхній професійний розвиток залежить від якості базової освіти. Учасники, які викладали гуманітарні предмети, вважали, що він передовсім залежить від перших двох років навчання, участі у ознайомчих програмах для вчителів-початківців та навчальних програмах, організованих державою з питань шкільної культури, а також такого чинника, як перехід в іншу школу або на іншу посаду. Учасники, чиєю спеціалізацією були природничі науки, зазначали, що їхній професійний розвиток залежить від участі в європейських програмах мобільності, підтримки колег та керівників. Виявлено відмінності у розумінні ролі навчального закладу щодо підтримки професійного розвитку учителів залежно від стажу професійної діяльності учасників: її важливість визнавали педагоги, які мали менше ніж п’ять або більше тридцяти років досвіду професійної діяльності за фахом. З’ясовано, що чим більш позитивне ставлення демонстрували учасники до власного професійного розвитку, тим ширший спектр потреб у подальшому навчанні вони висловлювали. Найчастіше такі потреби стосувалися підвищення професійної компетентності у таких сферах як управління класом, вирішення проблем зі складною поведінкою учнів та шкільною дисципліною, консультування та оцінювання учнів.