Єднання розбитого світу в літературній творчості еміграційних поетів Нью-Йорської групи

Abstract

Стаття присвячується поверненню літературної творчості еміграційних поетів, об’єднаних у 1959 році у Нью-Йоркську групу, до літературного дискурсу України. У статті розглядається феномен групи з позиції історичнго розвитку на тлі її поетичних видань. Завдання статті полягає в тому, щоб дослідити та показати історію Нью-Йоркської групи як авторський творчий феномен, але в контексті часового становлення групи, з перспективи єднання розбитого світу на тлі бурхливих епох та цивілізації. Нью-Йоркськська група – це була в український літературі творча формація, яка живучи в еміграції, у США, Бразилії та Німеччині надихалася Україною та увійшла до канону української літератури другої половини ХХ ст. Це були Емма Андієвська, Роман Бабовал, Богдан Бойчук, Женя Васильківська, Віра Вовк, Патриція Килина, Олег Коверко, Юрій Коломиєць, Марія Ревакович, Богдан Рубчак, Юрій Тарнавський і Марко Царинник. На прикладі Нью-Йоркської групи протягом цілого творчого феномену видно зв’язок еміграційних творців з материком, їх ностальгію за рідною землею – названу Олександром Астаф’євом феноменом самосвідомості.

The article presents a return of the literary work of The New York Group to the fold of the Ukrainian culture. The poetic creativity of the Group is examined in its historical aspect. The article aims at presenting the history and achievements of The New York Group as an outstanding creative phenomenon. The Group’s activity took place in a world fragmented by historical and political events. The New York Group was the first active group of poets contributing to the Ukrainian culture from their emigration in the USA, Brazil and Germany. Gravitating for a long time towards the mainstream Ukrainian literature, the group was finally admitted among its Twentieth Century classics. The members of the group include Emma Andiyevska, Roman Baboval. Bohdan Boychuk, Zhenia Vasylkivska , Vira Vovk, Patricia Nell Warren, Oleh Koverko, Yury Kolomiyets, Maria Revakovych, Bohdan Tymish Rubchak, Yury Tarnavskyi and Marko Tsarynnyk. Emigrants distributed among several countries, they were longing for the return to the fold of the Ukrainian literature. Their creativity was characterised by an acute nostalgia for their homeland, the phenomenon described by Alexander Astafjev as «self-consciousness».

Статья посвящается возвращению литературного творчества эмиграционных поэтов, объединенных в 1959 году в Нью-Йоркскую группу, к литературному дискурсу Украины. В статье рассматривается феномен группы с позиции исторического развития на фоне ее поэтических изданий. Задача статьи состоит в том, чтобы исследовать и показать историю Нью-Йоркской группы как авторский творческий феномен, но в контексте временного становления группы, с перспективы объединения разбитого мира на фоне бурных эпох и цивилизации. Нью-Йоркская группа – это в украинской литературе творческая формация, которая, живя в эмиграции в США, Бразилии и Германии, вдохновлялась Украиной и вошла в канон украинской литературы второй половины ХХ в. Это были Эмма Андиевская, Роман Бабовал, Богдан Бойчук, Женя Васильковская, Вира Вовк, Патриция Килина, Олег Коверко, Юрий Коломиец, Мария Ревакович, Богдан Рубчак, Юрий Тарнавский и Марко Царинник. На примере Нью-Йоркской группы в течение целого творческого феномена видна связь эмиграционных авторов с материком, их ностальгия по родной земле, названная Александром Астафьевым феноменом самосознания.