Оценка природно-антропогенного статуса прибрежно-аквального комплекса Ягорлыцкого залива

Abstract

Рассмотрены особенности строения водной котловины и побережья Ягорлыцкого залива, а так же проведена оценка природного потенциала экосистемы залива на основе индексов природной устойчивости. Дана оценка интенсивности первично-продукционных процессов и экологического статус класса акватории, по морфофункциональным показателям удельной поверхности донной растительности. Проведена инвентаризация ландшафтно-хозяйственной структуры и анализ эколого-хозяйственного баланса природно-территориальных комплексов водосборной площади залива. Дана оценка антропогенного воздействия на интенсивность первично-продукционных процессов (степень антропогенной эвтрофикации) экосистемы залива на основе индекса искусственного воздействия.

Розглянуті особливості будови водної улоговини і узбережжя Ягорлицької затоки, а також проведена оцінка природного потенціалу екосистеми затоки на основі індексів природної стійкості. Показано, що в порівнянні з лиманними екосистемами північно-західного Причорномор'я, Ягорлицька затока має високий природний потенціал і високе значення ІПУ, яке дорівнює 0,835 (клас «High»), що забезпечуються вільним водообміном з морем через протоку; великими розмірами затоки (об'ємом води і площею водного дзеркала); незначним впливом теригенних процесів на водоємні процеси. Дана оцінка інтенсивності первинно-продукційних процесів та екологічного статус класу (ESC) акваторії затоки, за морфофункціональними показниками питомої поверхні донної рослинності. Показано, що велика частина площі акваторії затоки характеризується категорією ESC - «High». Нижчі категорії ESC зафіксовані в прибережних мілководних зонах з найбільшою каламутністю води і алохтонним впливом, однак відносний екологічний показник морфофункціональних індикаторів донної рослинності не опускався нижче 0,74. Високий екологічний статус регіону створює умови для формування багаторічних видів макрофитів з високою біомасою і низькою інтенсивністю екологічної активності (морські трави). Глибинний діапазон 2–2,5 м є найбільш продуктивним для формування рослинної біомаси в затоці. Проведена інвентаризація ландшафтно-господарської структури і аналіз еколого-господарського балансу природно-територіальних комплексів водозбірної площі затоки та прилеглої території, який виявив, що коефіцієнт антропогенної перетворюванності знаходиться в таких співвідношеннях: не перетворені - 37,66; слабко перетворені - 29,61; перетворені - 5,70; середньо перетворені - 3,34; сильно перетворені - 20,32; дуже сильно перетворені - 2,49 і трансформовані - 0,87 (%) від загальної площі території. Дана оцінка антропогенного впливу на інтенсивність первинно-продукційних процесів (ступінь антропогенного евтрофікації) екосистеми затоки на основі індексу штучного впливу (ІШВ). Застосування методики розрахунку ІШВ для Ягорлицької затоки, дозволило визначити, що його акваторія характеризується низьким ступенем антропогенного впливу і високим природоохоронним статусом (ІШВ = 0). Таким чином, природний потенціал і сучасний екологічний статус екосистеми Ягорлицької затоки, а також еколого-господарський баланс його водозбірної площі, виправдовує перебування на цій території двох природоохоронних об'єктів високого національного і міжнародного рівня - Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та «Чорноморського біосферного заповідника».

The article presents an overview of structural features of the water body and the coastline of Yahorlyk Bay and results of an assessment of its natural potential on the basis of natural resistance index (NRI). The study has demonstrated that in comparison with the estuary ecosystems of the northwestern Black Sea region, Yahorlyk Bay has a high natural potential and great importance, its NRI totalling to 0.835 («High» class) conditioned by free water exchange with the sea through the strait, large size of the Bay (the volume of water and the water surface area) and insignificant influence of terrigenous processes over the water body. An assessment of the ecological status class (ESC) of the bay carried out on morphofunctional indicators of the surface area of the bottom vegetation shows that a large part of the bay area is characterized by high ESC. Lower ESC value was registered in shallow coastal areas with the highest turbidity of the water and the great influence of allochthonous. However, the relative ecological indicator of the surface area of the bottom vegetation does not fall below 0.74. High ecological status of the bay provides conditions for the formation of perennial macro algae and seagrass with high biomass and low intensity of ecological activity. The depth range of 2-2.5 m is the most productive zone for the formation of plant biomass in the bay. A thorough examination of anthropogenic structure and the degree of conversion of natural-territorial complexes of the catchment area of Yahorlyk Bay demonstrates that the ratio of anthropogenic transformation is as follows: not converted - 37.66; slightly converted - 29.61; converted - 5.70; medium converted - 3.34; much transformed - 20.32; greatly transformed 2.49; and transformed - 0.87 (%) of the total land area. The anthropogenic impact on the intensity of primary production processes (degree of anthropogenic eutrophication) ecosystem of the bay on the basis of artificial force index (AFI) has been evaluated. The calculation of AFI for Yahorlyk Bay allows us to conclude that its water area is characterized by a low degree of anthropogenic influence and a high conservation status (AFI = 0). Thus, the natural potential and current ecological status of Yahorlyk Bay ecosystem, as well as ecological and economic balance of its catchment area, justify the presence on its territory of such objects as the National Natural Park “Biloberezhzhia Sviatoslava” and the «Black Sea Biosphere Reserve», both of high national and world status.