Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/34231
Title: | Формування текстотвірної компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі публіцистичних текстів німецькою мовою |
Other Titles: | Formation of text-creating competence of future philologists in written translation of German journalistic texts |
Authors: | Адамова, Ганна Володимирівна Adamova, Н. V. |
Bibliographic description (Ukraine): | Адамова Г. В. Формування текстотвірної компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі публіцистичних текстів німецькою мовою : дис. ... наук. ступеня д-ра філософії : 01 : 011 / Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2024. 266 с. |
Issue Date: | 2024 |
Keywords: | майбутні філологи текстотвірна компетентність письмовий переклад майбутні перекладачі навчання перекладу перекладацька стратегія перекладацькі трансформації публіцистичні тексти німецька мова система вправ модель експериментальне навчання future philologists text-creating competence written translation future translators teaching translation translation strategy translation transformations journalistic texts the German language system of exercises model experimental study |
Abstract: | У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально
перевірено ефективність методики формування текстотвірної компетентності
майбутніх філологів у письмовому перекладі публіцистичних текстів німецькою
мовою.
Наукова новизна дослідження і основні її досягнення полягають у тому, що
вперше теоретично обґрунтовано і розроблено методику формування
текстотвірної компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі
публіцистичних текстів німецькою мовою, яка передбачає поетапне формування
визначених текстотвірних навичок та вмінь; використання системи вправ, що
корелює з етапами і складається з підсистем вправ, спрямованих на аналіз
особливостей публіцистичних текстів німецькою мовою, формування та
розвиток навичок та вмінь письмового перекладу публіцистичних текстів;
циклічну реалізацію розробленої моделі організації навчання з поступовим
нарощуванням труднощів та варіюванням цільових навичок і вмінь; уточнено
сутність та зміст текстотвірної компетентності майбутніх філологів у
письмовому перекладі; удосконалено принципи та критерії відбору навчального
матеріалу, принципи формування текстотвірної компетентності майбутніх
філологів у письмовому перекладі публіцистичних текстів німецькою мовою,
критерії оцінювання рівня сформованості текстотвірної компетентності в
письмовому перекладі; подальшого розвитку набуло питання визначення ролі і
місця текстотвірної компетентності у структурі професійної компетентності у
перекладі. Практичне значення отриманих результатів полягає у: відборі
автентичного навчального матеріалу, розробці комплексів вправ, укладанні
методичних рекомендацій для викладачів щодо формування текстотвірної
компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі публіцистичних
текстів німецькою мовою, розробці навчально-методичного посібника.
Текстотвірна компетентність у письмовому перекладі – це здатність,
сформована внаслідок реалізації набутих теоретичних знань та вмінь
текстосприймання й текстотворення письмових текстів певного жанру, що
забезпечують успішність текстотвірної діяльності шляхом інтерпретації
закладеного змісту оригіналу засобами мови перекладу, зберігаючи особливості
іншомовного висловлювання.
Визначено зміст текстотвірної компетентності у письмовому перекладі
публіцистичних текстів німецькою мовою у сукупності знань, навичок та вмінь.
Схарактеризовано особливості публіцистичних текстів німецькою мовою:
на рівні логічно-структурної композиції публіцистичні тексти вирізняються
послідовністю, об’єктивністю, чіткістю викладу інформації і містять заголовок,
інколи підзаголовок, складаються зі вступної частини, основної частини та
висновку, що виражаються когезивними засобами зв’язку інформації та словами
і фразами-маркерами, які забезпечують розуміння; на лексичному рівні
публіцистичні тексти характеризуються вживанням професійної лексики,
ідеологем, неологізмів, скорочень та абревіатур, екзотизмів, запозичень,
фразеологізмів; на граматичному рівні публіцистичні тексти німецькою мовою
характеризуються оптимальним порядком слів у реченні і оптимальною
структурою самих речень, а також труднощами перекладу українською мовою,
представленими, перш за все, риторичними запитаннями, складними реченнями
тощо; на стилістичному рівні публіцистичні тексти характеризуються
вживанням метафор, епітетів тощо.
Виділено основні перекладацькі трансформації, що застосовуються при
перекладі публіцистичних текстів німецькою мовою, а саме: транслітерація,
калькування, генералізація, конкретизація, модуляція, антонімічний переклад, додавання, опущення, членування речення, поєднання речень, граматичні заміни
форми слова чи частини мови, зміна порядку слів, компенсація, використання
яких визначається різницею в лексико-граматичних системах німецької та
української мов з урахуванням соціокультурних особливостей.
З метою здійснення якісного добору текстового матеріалу для формування
цільової компетентності у письмовому перекладі публіцистичних текстів
виділено принципи (доступності, посильності та комунікативної доцільності;
тематичності; взірцевості й типовості; відповідності інтересам студентів;
інтегративності; систематичності і послідовності) та критерії (автентичності,
перекладацької цінності, інформативності, авторитетності джерела, жанровостилістичної відповідності публіцистичного тексту, емоційності та естетичної
цінності) добору текстового матеріалу.
На основі описаних принципів та визначених критеріїв відбору
навчального матеріалу для формування текстотвірної компетентності у
письмовому перекладі публіцистичних текстів німецькою мовою відібрано 53
тексти з авторитетних німецькомовних видань.
Обґрунтовано принципи формування текстотвірної компетентності у
письмовому перекладі: дидактичні (доступності, системності та послідовності,
урахування індивідуальних особливостей студентів, міжпредметних зв’язків) та
методичні (інтегрованого формування текстотвірної компетентності у
письмовому перекладі, збереження жанрово-стилістичних особливостей у
перекладі, занурення у професійне середовище перекладача, поступового
нагромадження професійної інформації).
Визначено етапи формування текстотвірної компетентності у письмовому
перекладі: рецептивно-аналітичний етап, спрямований на ознайомлення зі
структурними та лінгвостилістичними особливостями публіцистичних текстів;
трансформаційний етап, який передбачає формування лексичних та граматичних
навичок письмового перекладу публіцистичних текстів, у тому числі навичок
лексичних, граматичних і комплексних трансформацій, а також навичок
уживання засобів міжфразового зв’язку; завершальний етап, спрямований на вдосконалення висловлювання мовою перекладу та представлення власне самого
перекладу.
Обґрунтовано систему вправ для формування текстотвірної
компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі публіцистичних
текстів німецькою мовою, яка містить підсистеми та групи вправ. Перша
підсистема передбачає вправи на аналіз особливостей публіцистичних текстів і
складається з трьох груп вправ – на аналіз структурних, лінгвостилістичних
особливостей публіцистичних текстів, а також на аналіз особливостей перекладу
публіцистичних текстів. Друга підсистема спрямована на формування та
розвиток навичок письмового перекладу публіцистичних текстів і передбачає
три групи вправ – на формування та розвиток лексичних, а також граматичних
навичок письмового перекладу, на розвиток навичок уживання засобів
міжфразового зв’язку. Третя підсистема спрямована на формування та розвиток
умінь письмового перекладу публіцистичних текстів і реалізується у трьох
групах вправ – на формування та розвиток умінь здійснювати перекладацький
аналіз тексту, умінь створювати тексти українською мовою з урахуванням
особливостей тексту оригіналу, на аналіз та редагування текстів.
Представлено модель організації навчання з формування текстотвірної
компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі публіцистичних
текстів німецькою мовою, яка є об’єктивною (схематично адекватно і точно
відображає процес формування текстотвірної компетентності у письмовому
перекладі), системною (усі компоненти взаємопов’язані), універсальною
(можливість варіативності застосування з можливим корегуваннням
представлених даних).
Запропонована модель передбачає: об’єкт (процес формування
текстотвірної компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі
публіцистичних текстів німецькою мовою), мету навчання (формування
текстотвірної компетентності майбутніх філологів у письмовому перекладі
публіцистичних текстів німецькою мовою на рівні, передбаченому програмою),
суб’єкт навчання (студенти 3 курсу, які здобувають вищу освіту за спеціальністю 035 «Філологія»), очікуваний результат (сформовані навички та вміння, які
забезпечують можливість коректного письмового перекладу публіцистичних
текстів німецькою мовою), навчальна дисципліна (Практичний курс перекладу
основної іноземної мови (письмовий)), засоби навчання (відібрані навчальні
матеріали), контроль результатів (у тому числі самоконтроль та взаємоконтроль),
циклічну реалізацію розробленої моделі з поступовим нарощуванням труднощів,
при цьому цикли відрізняються змістовим наповненням та частково цільовими
навичками і вміннями.
Обґрунтовано критерії оцінювання рівня сформованості у студентів
текстотвірної компетентності у письмовому перекладі публіцистичних текстів
німецькою мовою: критерій збереження особливостей функціонального стилю
та жанру; критерій нормативності та письмового оформлення тексту перекладу;
критерій адекватності застосування перекладацьких трансформацій; критерій
коректності передачі соціокультурного контексту.
Результати експериментального навчання, перевірені за допомогою
критерію * – кутового перетворення Фішера, засвідчили, що авторська
методика формування текстотвірної компетентності майбутніх філологів у
перекладі публіцистичних текстів німецькою мовою є більш ефективною у
порівнянні з методикою, яку використовують викладачі у закладі вищої освіти.
З урахуванням теоретичних положень, практичних напрацювань та
результатів експериментального навчання запропоновано методичні
рекомендації для викладачів щодо формування текстотвірної компетентності
майбутніх філологів у письмовому перекладі публіцистиних текстів німецькою
мовою. The dissertation theoretically substantiated, developed and experimentally verified the effectiveness of the method of forming text-creating competence of future philologists in written translation of German journalistic texts. The scientific novelty of the research and its main achievements are that, for the first time, a method of forming text-creating competence of future philologists in written translation of German journalistic texts, which involves step-by-step formation of certain text-creating skills and abilities; use of a system of exercises that correlates with the stages and consists of subsystems of exercises aimed at analyzing features of German journalistic texts, forming and developing skills and abilities of written translation of journalistic texts; cyclical implementation of the developed model of training with gradually increasing difficulties and variation of target skills and abilities has been theoretically substantiated and developed; the essence and content of the textcreating competence of future philologists in written translation is clarified; the principles and criteria for the selection of educational material, the principles of the formation of text-creating competence of future philologists in written translation of German journalistic texts, the criteria for evaluating the level of the formation of textcreating competence in written translation have been improved; the question of determining the role and place of text-creating competence in the structure of professional competence in translation gained further development. The practical significance of the obtained results lies in: the selection of authentic educational material, the development of sets of exercises, the preparation of methodological recommendations for teachers on the formation of text-creating competence of future philologists in written translation of German journalistic texts, developing a textbook. Text-creating competence in written translation is an ability formed as a result of the implementation of acquired theoretical knowledge and skills of text perception and text creation of written texts of a certain genre, which ensure the success of textcreating activity by interpreting the embedded content of the original by means of the language of translation, preserving the peculiarities of foreign language expression. The content of text-creating competence in written translation of German journalistic texts is defined as a combination of knowledge, skills and abilities. The peculiarities of German journalistic texts are characterized: at the level of logical and structural composition journalistic texts are characterized by consistency, objectivity, clarity of presentation of information and contain a heading, sometimes a subtitle, consist of an introductory part, a main part and a conclusion, which are expressed by cohesive means that provide advancement through the text; at the lexical level journalistic texts are characterized by the use of professional vocabulary, neologisms, abbreviations and acronyms, exoticisms, borrowings, phraseology; at the grammatical level journalistic texts are characterized by the optimal choice of word order, as well as grammatical and stylistic difficulties in conveying information in the Ukrainian language, which are represented by rhetorical questions, complex sentences; at the stylistic level journalistic texts are characterized by the use of metaphors, epithets, etc. The main transformations used in the translation of German journalistic texts are highlighted, namely: transliteration, tracing, generalization, concretization, modulation, antonymic translation, addition, omission, sentence structure, sentence combination, grammatical replacement of word form or part of speech, change of word order, compensation, the use of which is determined by different lexical-grammatical systems of the German and Ukrainian languages. In order to carry out a high-quality selection of texts for the formation of target competence in written translation of journalistic texts, the principles (accessibility, appropriate difficulty and communicative expediency; thematicity; exemplarity and typicality; correspondence to the interests of students; integrability; systematicity and consistency) and criteria (authenticity, translation value, informativeness, source authority, genre-stylistic conformity, emotionality and aesthetic value) of texts selection have been grounded. On the basis of the described principles and defined criteria for the selection of educational material for the formation of text-creating competence in written translation of journalistic texts, 53 texts from authoritative German-language periodicals were selected. The principles of the formation of text-creative competence in written translation are substantiated: didactic (accessibility, systematicity and consistency, taking into account the individual characteristics of students, interdisciplinary connections) and methodical (integrated formation of text-creative competence in written translation, preservation of genre and stylistic features in translation, immersion into a professional translator environment, gradual accumulation of professional information). The stages of the formation of text-creative competence in written translation are defined: the receptive-analytical stage aimed at familiarization with the structural and linguostylistic features of journalistic texts; the transformational stage, which involves the formation of lexical and grammatical skills in written translation of journalistic texts, including skills of using transformations, as well as skills of using cohesive means; the final stage, aimed at improving the expression in the translated language and presenting the actual translation itself. A system of exercises for the formation of text-creating competence of future philologists in written translation of German journalistic texts, which contains subsystems and groups of exercises, is substantiated. The first subsystem provides exercises on the analysis of features of journalistic texts and consists of three groups of exercises – on the analysis of structural and linguistic features of journalistic texts, as well as on the analysis of translation features of journalistic texts. The second subsystem is aimed at the formation and development of the skills of written translation of journalistic texts and provides for three groups of exercises – on the formation and development of lexical and grammatical skills of written translation, on the development of skills in the use of cohesive means. The third subsystem is aimed at the formation and development of the skills of written translation of journalistic texts and is implemented in three groups of exercises – on the formation and development of the skills to carry out translation analysis of the text, the ability to create texts in the Ukrainian language taking into account the peculiarities of the original text, on texts analysis and editing. A model of the organization of training for the formation of text-creating competence of future philologists in written translation of German journalistic texts is presented in the thesis. The model is objective (adequately and accurately reflects the process of forming text-creating competence in written translation), systemic (all the components are interconnected), universal (possibility of variability of application with necessary correction of the presented data). The suggested model provides: the object (the process of forming the textcreative competence of future philologists in the written translation of German journalistic texts), the goal (the formation of text-creative competence of future philologists in written translation of German journalistic texts at the level determined by the program), the subject of training (3rd year students of the specialty 035 "Philology"), expected result (formed skills and abilities that ensure the possibility of correct written translation of German journalistic texts), educational discipline (Practical course of translation of the main foreign language (written )), teaching aids (selected educational materials), control of results (including self-control and mutual control), cyclical implementation of the developed model with gradually increasing difficulties, while the cycles differ in terms of content and partially targeted skills and abilities. The criteria for assessing the level of formation of students' text-creating competence in written translation of German journalistic texts are substantiated: the criterion of preserving the features of the functional style and genre; the criterion of normativity and written design of the translated text; the criterion of adequacy of application of transformations; the criterion of correctness of the transmission of sociocultural context. The results of the experimental training, tested with the criterion * – Fisher's angular transformation, proved that the author's method of forming text-creating competence of future philologists in the translation of German journalistic texts is more effective in comparison with the method used by teachers in the higher education institution. Taking into account the theoretical provisions, practical developments and the results of the experimental training, methodical recommendations are suggested for teachers on the formation of text-creating competence of future philologists in written translation of German journalistic texts. |
Description: | Захист відбувся : 10 липня 2024 р. об 11:00, 24 аудиторія (головний корпус). |
URI: | http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/34231 |
Appears in Collections: | Педагогічні науки |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Dis_Adamova.pdf | 4,86 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.