Поема польського поета Антоні Мальчевського "Марія. Повість українська" (1825 р.): спроба символіко-алегоричної інтерпретації

Abstract

Антоні Мальчевскому, поету родом з Волині, у своєму єдиному творі – поемі «Марія. Повість Українська» (1825 р.) вдалось представити історію Польщі у історико-містичній перспективі, де минуле і сучасне, мертве і живе, реальне і потойбічне, конкретне і метафоричне, людське і демонічне переплетені між собою, утворюючи синтетичний образ Речі Посполитої такої ємності і глибини, які дозволяють не тільки збагнути причини її загибелі, але і знайти підстави для віри у її майбутнє відродження.

Антони Мальчевскому, поэту родом из Волыни, в своем единственном произведении – поэме «Мария. Повесть Украинская» (1825 г.) удалось представить историю Польши в историко-мистической перспективе, где прошлое и настоящее, мертвое и живое, реальное и потустороннее, конкретное и метафорическое, человеческое и демоническое переплетены между собой, образуя синтетический образ Речи Посполитой такой ёмкости и глубины, которые позволяют не только понять причины её гибели, но и найти основания для веры в её будущее возрождение.

Antoni Malczewski, poet native of Volyn, in its single product – the poem «Maria. Story Ukrainian» (1825) was able to present the history of Poland in the historical and mystical perspective, where past and present, dead and alive, real and beyond, concrete and metaphorical, human and demonic intertwined, forming a synthetic image of the Commonwealth such capacity and depth, which can not only understand the reasons for her death, but to find a reason to believe in its future recovery.