Образ Христа-дитини як сюжетно-композиційний центр казки О. Вайлда «Велетень-егоїст»

Abstract

У статті розглянуто ідейно-естетичну функцію образу Христа-Дитини в казці О. Вайльда «Велетень-егоїст». В творчості письменника постійно присутні, іноді імпліцитно, проблеми релігії та образи зі сфери Біблії. Особливо це стосується його казок, в яких Вайльд відверто використовує стилістику біблійних притч. Що стосується «Велетня-егоїста», то тут простежується наскрізний мотив Христа-Дитини, який постає не лише як сюжетно-семантичний центр твору, а й як свідчення прихованого тяжіння письменника до християнської аксіології.

The article considers the ideological and aesthetic function of the image of the Christ Child in the fairy tale by O. Wilde «The Selfish Giant». Writer`s work addresses, at time implicitly, religious issues and contains Biblical images. This is especially true to his tales, in which Wilde openly uses the style of biblical parables. Thus, the cut-through motif of the Christ Child can be traced in «The Selfish Giant» which appears not only as plot semantic centre of the work, but also as a testimony of the writer`s hidden inclination towards the Christian axiology.

В статье рассмотрено идейно-эстетическую функцию образа Христа-Младенца в сказке О. Уайльда «Великан-эгоист». В творчестве писателя присутствуют, иногда имплицитно, проблемы религии и образы из Библии. Особенно это касается его сказок, в которых Уайльд открыто использует стилистику библейских притч. В «Великане-эгоисте» можно проследить сквозной мотив Христа-Младенца, который предстает не только как сюжетно-семантический центр произведения, но и как свидетельство скрытого тяготения писателя к христианской аксиологии.